Використання
інтерактивних методів навчання
на уроках образотворчого мистецтва [7; 11]
«Побудова
асоціативного куща»
Метод полягає в тому,
щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше
знання з теми, запропонованої вчителем. Відповіді у формі коротких тез
записуються на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є
схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового
матеріалу з даної теми.
- Пригадайте все, що вам
відомо про графіку (скульптуру), які асоціації виникають?
«Акваріум»
Учні об’єднуються в групи
та ознайомлюються із завданням. Одна з груп займає місце в центрі аудиторії,
отримує інструкцію щодо проведення групової дискусії: «Прочитайте завдання
вголос; обговоріть його в групі, за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або
підсумуйте дискусію». Після завершення відведеного часу група повертається на
місце. Коротке обговорення того, що почули всім класом: чи погоджуєтеся ви з
думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументованою? Потім інша група
займає місце в центрі кола. Наступна
група може обговорювати інше питання або іншу проблему.
Рефлексія: для чого ми це робимо? Як себе
почуваємо?
Наприклад, завдання для роботи в групах:
а). Пригадайте вимоги до архітектури. Чи можна вважати
будинки зі шкір тварин (чум, вігвам), кори, дерева, соломи (шалаш), з криги та
снігу (іглу) архітектурними спорудами?
б). Розгляньте зображення на слайдах та визначте зайве.
в). Визначте архітектурний стиль споруди Київського університету імені Т.Г. Шевченка.
«Мікрофон»
Дає змогу кожному висловити
свою думку з приводу чогось. Правила проведення: говорити має тільки той, у
кого «символічний мікрофон», висловлені думки не оцінюються та не коментуються,
під час виступу ніхто не має права перебивати, перепитувати.
Наприклад:
- Що б ви побажали людям на
картині С. Васильківського «Чумацький
Ромоданівський шлях»?
- Що буде далі на
картині Т. Голембієвської «Подруги
(Бесіда)»?
- Який твір мистецтва
запам’ятали?
«Так - Ні»
Вчитель має зразок або фото
композиції, що буде виконуватися згідно з темою уроку, і пропонує учням
відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від
учителя тільки відповідей «так» чи «ні». Якщо учнями знайдено відповіді,
вчитель показує класу і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов’язувати
розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяє зміцненню здобутих
знань.
Наприклад, вчитель ховає зразок об’ємної
скульптури у скриньку і пропонує учням відгадати , про що йтиме мова на уроці:
- Це твір живопису (графіки, скульптури, …)?
- Це площинна скульптура? (Ні)
- Це об’ємна скульптура? (Так)
- Це зображення людини? (Так)
- Це доросла людина? (Так)
- Це чоловік? (Так)
- Це клоун? (Так)
- Він жонглює? (Так)
«Дискусія»
Проблемно- діалогічне спілкування дозволяє
активізувати пізнавальну діяльність, розвиває почуття, мислення, сприяє
самоствердженню, виховує в учнів уміння вислуховувати протилежні думки. Таке
спілкування використовую у процесі аналізу наочності та під час ознайомлення з
новим навчальним матеріалом, шляхом вирішення проблемних запитань та дискусій.
Правила ведення дискусії:
1. Сперечатися по суті.
2. Не допускати образливих
реплік, не давати виступам оцінку. Не нав’язувати свою думку. Поважати погляди
опонентів. Перш ніж критикувати, намагатися зрозуміти точку зору опонента.
3. Чітко формулювати свої
думки, стримувати емоції.
4. Намагатися встановити
істину, а не демонструвати красномовство.
5. Уміти усвідомити свою
неправоту та дійти спільної думки.
Наприклад:
- Що таке, на вашу
думку, архітектура?
- Чи повинна
архітектура відповідати певним вимогам?
- Чи варто
висувати до архітектури таку вимогу як краса?
- Чи можна вігвам,
іглу, чум, шалаш, юрту вважати архітектурою?
- Чи
потрібне людству мистецтво? Навіщо?
- Чи врятуються люди на картині І.К. Айвазовського?
Немає коментарів:
Дописати коментар